Принципи національного відродження

тема:Принципи національного відродження


    Академія  "Ісус Навин"                                                                          пастор Сандей Аделаджа

Віра в Бога - це порятунок не лише окремої людини, а й порятунок українського народу в цілому. Біблія каже в Євангелії від Матвія:

«І наблизившись Ісус сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в ім'я Отця і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів і ось Я з вами по всі дні до кінця віку. Амінь »Матф.28 :18-20

Принципами національного відродження, які допоможуть подолати кризу, що склався в Україну. Цими принципами повинні керуватися як державні діячі, так і пересічні громадяни.

         Перший принцип відродження нації полягає у відродженні поваги до землі, на якій ми з вами живемо, і до людей, які нас оточують.

 Народне прислів'я каже: "Що людина посіє, те й жатиме". Це стосується кожного з нас. Якщо громадяни країни крадуть, обманюють, лають один одного і просто зневажливо ставляться до землі, по якій ходять, то ця земля починає волати до Бога. Земля вміє кричати про суд Божий, який приходить на кожного, хто порушує Божий заповіт любові, бо сказав Господь, що найважливіше в житті людини мати любов до Бога і любов до свого ближнього. Ми також повинні любити землю, яку отримали у спадок від Того, Хто створив її. Як же повинна кричати до Бога ця розорена нами земля-годувальниця, яку ми перестали поважати, про яку давно ніхто не дбає, як не дбає ніхто про людей, які живуть на цій землі? Тому вона "відповідає" нам стихійними лихами, катастрофами, повенями і всілякими негараздами.

 Недавні маніпуляції влади під час виборів Президента Україна - це підтвердження непорушності Божих законів, які діють незалежно від того, чи віримо ми в них, чи ні. Все негативне, що ми "сіємо" в життя інших людей, повертається до нас у вигляді різних проблем, бо нічого не можна приховати від Бога. Його покарання невідступно.

 Повага до землі, по якій ми ходимо, і до людей, які живуть на цій землі, має бути в центрі уваги влади і в центрі уваги кожного громадянина. Взаємовідносини у нашому суспільстві повинні базуватися на принципах Божої любові - люби Бога, люби Україну і кожного українця.

        Другий принцип національного відродження полягає в необхідності ліквідації причин всіх проблем суспільства.

 Основна з цих причин - людський гріх. Кожен з нас повинен усвідомити, що причиною багатьох проблем суспільства є не ті чи інші люди, а гріхи, які вони допускають у своєму житті. Покарання за гріх - смерть, і сьогодні ми є свідками того, як ця смерть загрозливо нависла над нашим суспільством. Саме гріх руйнує наше суспільство наркоманією, алкоголізмом, проституцією, корупцією і бандитизмом, і неправильним ставленням один до одного. Як би добре ми не назвали його, якою б яскравою "етикеткою" не прикрили, гріх завжди буде "виразкою" нашого суспільства. Тим більше це відноситься до гріха, який затверджується державним законом. Божий суд очікує країну та її керівництво, які порушують справедливі закони Божі - закони християнської моралі. Поки наша країна не буде дивитися правді в очі, поки не буде називати все своїми іменами і не противитись безчестя і беззаконня - нам нема чого сподіватися на краще життя. Без Божого втручання, засудження гріховних дій навіть новообрана влада не зможе змінити життя людей.

«Праведність люд підіймає, а беззаконня - безчестя народів» Пріт.14: 34.

 Якщо в країні порушуються справедливі Божі закони моралі, взаємовідносин, відповідальності - країна буде страждати. Людські закони ведуть людство до хаосу та знищенню. Так давайте станемо на захист Божої правди, справедливості, чеснот, моралі, щоб не знищити самих себе.

        Третій принцип відродження нації - неможливо змінити суспільство, перш за все не змінивши серця людей.

 Добро не може очолювати в країні, яку населяють жорстокосерді люди. Не закони змінюють людей, так само їх не може змінити навіть найкраща влада. Серця людей змінює тільки Господь. Саме тому влада в країні повинна піклуватися про свободу віросповідання. Держава повинна заохочувати церкви, релігійні та громадські організації, які спрямовані на досягнення духовного просвітництва. Для цього необхідно ввести в систему освіти християнську мораль та етику, Божі заповіді, праведність і справедливі відносини і повага до кожної особистості. Людина понад усе! Людина найвища цінність! Все в цьому світі для людини! Змінити ж серця людей може тільки почуте, осмислене Слово Боже і Його Дух, що Його кожен потребує.

«І дам вам нове серце, і дух новий дам вам; і візьму з плоті вашої серце кам'яне, і дам вам серце із м'яса. Вкладу всередину вас дух Мій і зроблю те, що ви будете ходити в заповідях Моїх та постанов Моїх будете дотримуватися і виконувати »Іез.36: 26,27.

 Відкрийте свої серця для віри, надії та Божої любові!

        Четвертий принцип національного відродження - єдність.

 Усяке царство, що розділилося само в собі, буде зруйновано, воно не зможе встояти. Сила і могутність країни полягає в її єдності. Протистояння і роз'єднання завжди призводять до поразки. Єдність церкви, єдність народу, єдність країни - ось що звеличує народ, додає йому гідності. Якщо ми бажаємо бути великим народом, ми повинні бути разом - бути єдиною силою.

        П'ятий принцип національного відродження - вміння передбачати.

 Країною можуть керувати тільки ті люди, які бачать майбутнє цієї країни. Тільки такі люди повинні мати в своїх руках кермо управління долею нації. Ми не маємо права дозволити собі не дбати про майбутні покоління. Завтра ми пожнемо те, що посіяли сьогодні. Країна, яка прагне стати великою завтра, повинна вже сьогодні докласти зусиль, щоб виростити і навчити нове покоління. Саме тому необхідно проводити політику, яка передбачає високий рівень освіти молоді. Вся освітня система нашої країни потребує реформи.

 Вже сьогодні ми повинні зробити пріоритетом підтримку наукового потенціалу країни. Духовна, творча і наукова еліта визначають завтрашній рівень нації.

 Найдорожчим товаром ХХІ століття стане інформація. Знання і Божа мудрість стануть найбільшою цінністю людського суспільства. Ми повинні дбати про обдарованих дітей, бо саме від них залежить, чи будемо ми спокійні за долю Україну через десять-двадцять років.

«Я, мудрість, живу з розумом, і розважливого знання» Пріт.8: 12 Очевидно: хто бачить майбутнє, той контролює долю нації.

        Шостий принцип відродження нації - зразок керівництва.

 Країна, яка прагне стати великою, повинна мати лідера, який буде прикладом для кожного громадянина. Україна матиме велике майбутнє з лідером, який боїться Бога, любить людей і ставить інтереси суспільства - кожної людини окремо - вище своїх. Цей керівник повинен відповідати нормам високої моралі, бути людиною совісті і вміти тримати своє слово. "Хто хоче стати великим, - говорить Господь, - той повинен бути слугою". Це і є справжнє керівництво, підзвітний народу, який його обрав. Керівництво, яке вірою і правдою служить інтересам свого народу. Країною має керувати не той, у кого більше грошей, не той, у чиїх руках "пульт управління" з можливостями влади, а той, хто має серце слуги, хто присвятив своє життя служінню народу. У керівництві країною повинні зайняти чільне місце християни з кришталево чистою совістю, для яких найважливіше є процвітання свого народу. І Бог обрав такого лідера - Віктора Андрійовича Ющенка.

        Сьомий принцип відродження нації - це правління Ісуса Христа, втілення в життя суспільства Божих стандартів.

 Не секрет, що світом матеріальним керує світ невидимий - духовний. І як би ми не сперечалися про існування Бога, але незаперечним є те, що все, що неможливо зробити нам самим, ми завжди покладаємо на Того, Хто є Цар і Володар Всесвіту, - і Він ніколи нас не підводить і ніколи не запізнюється. Якщо людські закони входять у протиріччя з законами Божими, суспільство завжди страждає, бо воно приречене на знищення або зубожіння. Ми повинні нарешті зрозуміти верховенство влади Ісуса Христа, яке встановив Отець Небесний. Саме тому, будь-яка влада, будь-яка держава, яка хоче просуватися вперед, має стати на коліна перед Христом - Спасителем наших душ. Сьогодні Бог, як і раніше, все ще сидить на Своєму Престолі. Він все ще керує справами людськими, і коли влада це визнає - країна має велике майбутнє. Немає майбутнього у тих, хто не визнає свого Творця і Спасителя, Який подарував нам нове життя. 


http://www.joshua.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=80&Itemid=242
http://h.ua/story/150299/ http://adelaja.com/

Кто я ? Как найти себя? (служения помазания)

В этом мире нет случайных людей. Каждый рожден для цели, имеет призвание, предназначение. «Человек должен уважать свое призвание, каким бы оно ни было, и поддерживать достоинство этого призвания, и требовать от других уважения к нему» (Чарльз Диккенс).

Призвание – высокая нравственная задача. Найти его и исполнить – ответственность каждого человека перед собой, людьми и перед Богом.

Мартин Лютер Кинг говорил: «Если призвание человека состоит в том, чтобы быть дворником, он должен подметать улицы так же вдохновенно, как Микеланджело расписывал своды или Бетховен сочинял музыку. Он должен подметать
улицу так, чтобы все духи Неба и Земли благоговейно говорили: «Вот живет великий дворник, выполняющий свою работу безупречно».

Рассмотрим пункты, которые помогут каждому приблизиться к своему призванию, найти себя и свое место в жизни.

1. Призвание кроется в наших естественных желаниях. Это то, к чему мы стремимся, что нас влечет, притягивает, что нравится делать.
«Призвание - это ощущение себя на своём месте» (Анна Дуварова).

2. То чем бы мы с удовольствием занимались, даже если бы нам за это не платили.
«Если вам не нравится что-то делать бесплатно, с чего вы взяли, что полюбите это занятие за деньги? Не важно, богата или нет, я — счастлива, потому что я наслаждаюсь тем, что я делаю. И это на самом деле главное богатство».

3. То, что у нас хорошо получается.
«Позвольте каждому делать то, в чем он лучше всего разбирается» (Марк Цицерон).

4. Что доставляет нам наибольшее удовлетворение, воодушевляет, приносит радость и счастье.
"Найти свое призвание - это уже частичка счастья" (Г. Авшарян).

5. За что окружающие люди чаще всего нас хвалят, делают комплименты.
«У каждого есть свое особое призвание. Каждый человек незаменим, а жизнь его неповторима. И поэтому задача каждого человека настолько же уникальна, насколько уникальна и его возможность выполнить эту задачу» (Виктор
Франкл).

6. За какие качества люди больше всего нас не любят, чему завидуют. «Зависть накидывается на самые высокие достоинства и щадит одну только посредственность» (Гастон Де Левис).

7. В чем мы не похожи на других, за что раньше обзывали, опускали, критиковали.То, в чем мы отличаемся от окружающих, выражает нашу уникальность. Это самое большое благословение, преимущество, наше главное
оружие.
«У всех великих людей прослеживается общая черта — они резко выделялись в серой массе людской толпы. Чтобы по-настоящему выделиться, надо лишь заниматься тем, что любишь и умеешь делать лучше всего. Ведь именно любовь к своему призванию делает нас не похожими на других».

8. Что мы можем делать без предварительной подготовки, на ходу (думать, любить, анализировать, молчать, улыбаться, не улыбаться).
«Только ученые люди да еще греки привыкли рассуждать без подготовки на заданную тему» (Марк Туллий Цицерон).

9. Чем мы можем заниматься, не замечая времени.
"Своим делом человек должен заниматься так, словно помощи ему искать негде" (Д. Галифакс).

10. С чем бы мы предпочли остаться один на один?
Если бы вас закрыли в комнате на три дня или на неделю без возможности выйти оттуда, с чем или с кем бы вы с удовольствием остались: с телевизором, интернетом, книгами, друзьями?
«Путь к истине надо искать в одиночестве, а не в толпе» (Ирина Севостьянова).
«Одиночество - естественное убежище всех мыслей: оно вдохновляет всех поэтов, оно создает артистов, оно воодушевляет гениев» (Жан Батист Анри Лакордер).

11. Что нравится читать, слушать, о чем говорить (о погоде, спасении, детях, стратегиях…).
«Истинное призвание каждого состоит только в одном – прийти к самому себе, найти собственную, а не любимую судьбу и отдаться ей внутренне, безраздельно и непоколебимо».

12. О чем чаще всего думаем.
«Как велико призвание — прокладывать путь для непонятных истин и для новых мужественных идей».

13. Чем бы мы могли заниматься, забыв обо всем.
«Призвание можно распознать и доказать только жертвой, которую приносит ученый или художник своему покою и благосостоянию» (Лев Толстой).

14. Кто нас вдохновляет? Мы должны стать такими же успешными.
«Чтобы стать гением - нужно учиться у гениальных учителей» (Асем Рахимбаева).
«Живое общение со своим учителем - лучшая метода обучения» (Евгений Ханкин).

15. То, что мы сильно любим или сильно ненавидим.
«Я горжусь, что занималась делом, которое приносит удовольствие, создает красоту, пробуждает совесть, вызывает сострадание и, может быть самое главное, дает миллионам возможность отдохнуть от нашего такого жестокого мира»  (Хепберн Одри).

Мы созданы Богом, Он знает нас больше, чем мы сами себя. Мы должны воспользоваться привилегией сынов Бога и постоянно спрашивать у Отца: «Кто я? Какова моя миссия на этой земле?». Спрашивать до тех пор, пока не получим ответ. Наша задача - просить, искать, стучать пока Бог не откроет наши внутренние глаза, даст увидеть себя такими, какими видит нас Он, поможет поверить в себя так, как верит в нас Он.

«Просите, и дано будет вам; ищите, и найдете; стучите, и отворят вам»(Матф.7:7). 

После молитвы обязательно должны следовать действия. Найдите всю информацию относительно заложенных в вас способностей и даров: чем больше будете знать, тем легче будет разобраться. Попросите родственников и друзей
высказать личное мнение. Не расстраивайтесь, когда услышите что-то негативное в свой адрес.

То, за что вас критикуют, не любят – это ваша изюминка, фишка.

Составьте перечень того, что у вас получается легко и качественно. Найдите  правильное окружение. Научитесь  видеть все вокруг себя как ресурсы, возможности и превращать это в свое оружие, обращать в свою пользу, все
должно работать на достижение цели. Главное – спасение людей.

Найти себя - это не цель, а жизненная необходимость... как только мы перестаем искать свой путь, жизнь становится существованием.

Многого можно достичь, имея желание к изменениям, смелость и новые знания. Каждому дано стать счастливым через исполнение призвания, но чаще всего для этого надо выйти из привычного круга. Никто не сможет полностью
раскрыться, если не стряхнет с себя оковы конформизма. Главная цель нашего призвания - использовать его для Царства Божьего, таланты превратить в возможность служить вечности.

Грош цена нашей деятельности, нашим способностям, если мы не превратим их на пользу людям, Богу и себе.

«Высшее призвание человека состоит в том, чтобы не только объяснить, но и изменить мир, сделать его лучшим»  (Иван Владимирович Мичурин).

Для более глубокого изучения этой темы рекомендую прочитать следующие книги:"Кто ты в истории?», «Осуществляй свое призвание», «Призвание, предназначение и достижение цели» - автор С. Аделаджа

Станьте теми, кем вы призваны быть! Найдите свое место в жизни!